Чуки-чуки

Як ти, чорте лисий, надоїв! - наче немовля, тебе колишу.
Попопив моєї крові, подоїв!.. Я в цвіту, а ти на ладан дишеш.
Коло мене хлопців, як роїв, вилося, крутилося багато,
А мене якийсь лихий підбив за старого вийти, дурнувату.

Приспів:
Гоп, чуки-чуки, гей!.. Тільки тьохне соловей -
Кину к чорту рогачі, - лежи, діду, на печі!
А я брава молодиця, мені вдома не сидиться:
Ти до ранку будеш спати, а я піду танцювати.
Гоп, чуки- чуки-чуки! - візьму парубка під руки.
Чуки-чуки-чуки, гей! - хай співає соловей.

Кажуть люди: горе - не біда: дід хоч і в літах, але ж багатий.
Є у нього в копанці вода, млин, ставок та ще й під цинком хата.
Правда, вже замуливсь той ставок, жаби квакчуть в нашому болоті.
Нині дід - засушений пеньок, я ще - молодиця ув охоті.

Приспів:
Я бровою ще як поведу - дід лише кахикає із пічки.
Я - як повний місяць на виду: і статура, й маковії щічки.
Сестроньки! Мені вже все одно - перед вами не втаю нічого:
Краще уступити у багно, ніж попхатись заміж за старого.

Приспів

Похожие новости.

В Дикім Пол

День і ніч навпростець в поля Я іду один, я топчу рілля. Обрій сонцем світ засліпив, Я дивлюсь навкруг та нема степів... Чути пісню тихо в Дикім полі - То птахи співають сутінкові, Вітер жене хвилі

Сон

Твій номер телефону набираю знову, Але ти мовчиш… Чекаю під вікном чи ти запалиш світло, Але, мабуть, спиш… І у метро шукаю погляд твій крізь очі, Та його нема… Вже кілька днів я розумію, що без

Квітка Першоцвіту

Юнiсть моя - твої вуглини очi. А молодiсть - це буревiйнi ночi, Твереза мудрiсть ранкiв, велич днiв, Й хорал пташинний в шатрах тополiв. Приспiв: П'ємо нектар - Кохання трунок дивний, Настояний на Сонячнiм промiннi, А почалось п’янке Шалене лiто З твого

Не Покидай

Трудно любить сердце, что стало жестоким, Трудно молчать, если на волю рвется крик. Реки обид тоже имеют истоки, Трудно прощать, если огонь еще горит. Ночь или день все равно... Свет или тень за миг любви

Время

Тише, каждый звук теперь сильней, Слышишь, мы стоим среди огней, Видишь, след на небе от руки, Там остались маяки, мы на ней, как мотыльки. Время-время так несправедливо Лечит-лечит нам раны фальшиво, Вместе-вместе мы неторопливо В небо, в