За Вікнами

За вікнами день холоне, у вікнах - перші вогні.
Замкни у моїх долонях ненависть свою і гнів.
Зложи на мої коліна каміння жорстоких днів,
І срібло свого полину мені поклади до ніг. (2)

Щоб легке, розкуте серце співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся, спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим, м’яким, мов дитячний сміх,
Згашу полум’яне пекло в очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори проріже перша сурма -
В задимлений, чорний морок зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою - я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю: цілунок гострий як ніж. (2)

Щоб мав ти в залізнім свисті для крику і для мовчань -
Уста рішучі як вистріл, тверді як лезо меча.
За вікнами день холоне, у вікнах - перші вогні.
Замкни у моїх долонях ненависть свою і гнів. (2)

Похожие новости.

Вкотре сотні доріжок Простяглись до небес Серед сліз і підніжок Я знайшов себе За три кроки до раю І за крок до пітьми Але щось ще тримає Білими сітьми, Білими слізьми... Приспів: Я ж не просив твоїх мук І твоїх очей Я

Не сіло, не впало, було і пропало, Закохане серце крижиною стало, Так раптом неждано не стало тепла, Любов, що була, мов під кригу пішла. Любов, що була, любов, що була, Любов, що була, мов під

Королева киває у такт Темний сон наближає до грані Рвуться стягнуті джгутами вени Королева киває у такт Я дивлюсь в її стомлені очі Коридорами снів несе сніг Нас приб’ють до дверей і зачинять У замерзлих покоях царів Королева

На полонині, на полонині Сніги розцвіли трояндами. На полонині, на полонині Ми з тобов розпалили в серці вогонь. Приспів: Ти мені дарував свої Карпати, На губах Карпати, і небо в очах, Я тобі дарувала свої Карпати, Зоряні Карпати

улыбается снова с экрана а в душе продолжает грустить и ведет он себя как то странно дома неделями что то творит телефоны свои отключает муз каналы идет mtv что то кто то кому то вручает новые звезды