Какие Наши Годы

Кто так решил - я не знаю, но спорить не стал,
Каждому небом свое предназначено, видно.
Был, привлекался, имел, награждён, состоял,
Но не жалею ни грамма, и мне не обидно.

ПРИПЕВ:
Какие наши годы, какие наши годы…
Понять всегда труднее, чем простить,
Но ждут нас в синей дымке у причалов пароходы,
И нам еще с тобою жить и жить…

Можно и крестик и пулю отлить из свинца,
Ведь содержание вечно зависит от формы.
И приютить я смогу, если надо, птенца,
Но не смогу перепутать я белое с чёрным.

За облаками укрыта вершина горы,
И неизвестно, что ждёт за закрытою дверью.
Если мне скажут, что можно остаться вторым,
То, всё равно, в это я никогда не поверю.

Похожие новости.

Вона не велика як синій флакон я перевірив системи поки що всі в нормі разом "давай", я протягнув їй руку "давай" сказав я і дав їй свою руку Приспів: Давай Підемо разом (5) Ла ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла Підемо Ла ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла Ми бачимо

Акты ташып, акты ярсып кар сулары, (Текла, разливаясь, текла разъяренная вода снега.) Шулдыр инде язнын ташып ярсулары. (Это и есть, наверно, разъяренный разлив весны) Акты безнен

Як ще не було з нащада світу, Тоді не було, ні неба, ні землі, А було тільки синєє море, А на тім морі – явір зелений. А на тім морі явір зелений, На тім яворі

Люба наша донечко, Ясне наше сонечко, Гарно усміхнись, Ніжно гріє сонечко, Світить у віконечко. Пригадай колись, Як тобі, малесенькій, Косички зранесенька Мама заплітала. Фартушок чистесенький, Комірчик білесенький - В школу виряджала. А татусь щораночку Готував сніданочки - В школу ми ішли. Там - бо ти

Поглядом гострим на світ подивись: Єдність традицій? - вбивають її! Біблії фальш нам принесли сюди, Безглузду, як і все від ЖЪ. Нищать Культуру вогнем і мечем. І "Світлом" назвали темряву й страх... Як лихоліття оце подолать?