Don’t Stop Me Now
IT’S YOUR LANGUAGE OF LOVE
I TRY TO UNDERSTAND
BUT THE WHOLE SITUATION
IS GETTING OUT OF HAND
HERE BY THE RIVERSIDE
WE LET OUR WORLDS COLLIDE
IT’S YOUR SIGNS OF AFFECTION
I NEED TO FIGURE OUT
BUT EVERY WORD THAT YOU SAY
CAUSES UNREASONABLE DOUBT
NEXT TO THE ICE CREAM VAN
JUST WHERE IT ALL BEGAN
I WANT TO CHANGE
IF I COULD I WOULD REARRANGE
BUT SURRENDER IS ALL I CAN DO
DON’T STOP ME NOW
YOU GOT ME SO HIGH AND
I DON’T WANNA COME BACK DOWN
I WOULDN’T KNOW HOW
NO ONE COULD EVER SAVE
SAVE ME FROM MYSELF
IT’S YOUR LANGUAGE OF LOVE
THAT CAN CUT LIKE A KNIFE
WE ARE PLAYING WITH FIRE
BUT DON’T MESS WITH MY LIFE
DOWN IN THE RIVERBED
THAT’S WHERE I REST MY HEAD
I WANT TO CHANGE
IF I COULD I WOULD REARRANGE
BUT SURRENDER IS ALL I CAN DO
IF YOU WANT ME TO
DON’T STOP ME NOW
YOU GOT SO HIGH AND
I DON’T WANNA COME BACK DOWN
I WOULDN’T KNOW HOW
TO DO IT AND NOT TO FAIL
DON’T STOP ME NOW
YOU LET ME SO CLOSE AND
I NEVER COULD GET ENOUGH
I WOULDN’T KNOW HOW
NO ONE COULD EVER SAVE
SAVE ME FROM MYSELF
Похожие новости.
Пам’ять У Кров
Пам’ять, що піниться в жилах струмками Чи рікою тече, чи б’є джерелами - Шепоче, кричить або грима громами; Загравами сипле чи рветься Вітрами - Пам’ять крізь простір; крізь час, що віками Летить в небуття, -
Как Есть (feat. Баста)
Guf: Иномарка с мигалками поворачивает в арку Охранник пропускает на паркинг, среда, Лубянка Тайна светлых коридоров окутана мраком В кабинетах просторных шкафы с полками,на полках папки В папках дела, в них явки, фамилии, имена На против
That Same So-So Tune
[spoken] "Bang, the little drummer takes a solo, reaching his young hands all over traps and kettles and cymbals and foot-peddle BOOM in a fantastic crash of sound ?€“ but what will
Навколишній Світ
Є дещо в світі, що не можна змінити. Мене тримає не дає далі жити. Від цього я біжу, ховаюсь за хмари, Втікаю ближче відлітаю подалі. Не маю права на щось претендувати, Бо я вже мертвий
Зойка
1. Написала Зойка мне письмо, А в письме два слова: "Не скучай…" Мы расстались с ней еще весной, А теперь февраль пора встречать. И пускай не ходят поезда В наш забытый богом уголок, Разве же тебя