Summertime Here All Year

Verse 1:
It's too hot and we're ready to burn
It takes a big mistake before a lesson is learnt.
It's too late to turn back the time.
The weatherman has fallen through a hole in the sky.
And he's long gone, yes, he's long gone, and there's no way that he's coming back.

Verse 2:
We're too slow, beaten by the heat
You need a real reason to get onto your feet.
It's too long since we watered the flowers.
And every year we're hoping for some April showers.
But they won't come.
No they won't come and I'm done with us digging holes

Chorus:
Because it's summertime here all year long now.
And the rain won't pour anymore.
We've gotta move.
Because it's summertime here all year long now.
And the rain won't pour anymore.
We've gotta move.

Verse 3:
The seven seas are beginning to merge
They've swallowed up the cities now they're starting to purge.
Sun sets on an ocean of trash.
A world of functionality reducing to ash.
And it's all gone.
Yes it's all gone.
The world that we used to know

Chorus

We've gotta move. (x2)

To a land where the grass is growing, to a land where the grass is (x2)

Похожие новости.

ПММЛ

море обнимет, закопает в пески закинут рыболовы лески поймают в сети наши души прости меня моя любовь поздно, о чем-то думать слишком поздно тебе я чую нужен воздух лежим в такой огромной луже прости меня моя любовь джинсы

Трава

Трава на камені вона Вночі шумить у ранах дому І лугом дихає стіна, Рослинне тіло в кам’яному. І ми так часто не спимо І видивляємо впівока, Як з того боку крізь трюмо Трава зітхнула мов затока. Вганяючи коріння-клин У

Всё Так Надо

Муз: Натан Сл. Д.Тамбовский Когда весь мир у тебя на ладони, И сотни глаз, будто звезды, рядом, Когда любовь, вдруг нежданно уходит - Значит все так и надо. Когда твой парень глядит на подругу, Когда

Балада Про Пана Бога Й Небожат

Та й схиливсі дуб на дуба, ліщина підперла, ліщина підперла, Заплакали сиротєта – рідна мамка вмерла, рідна мамка вмерла. Ой не плачте, сиротєта, й не впадайте в тугу, й не впадайте в

Рідна Хата

Десь на тому далекому березі, Де батьківська хатина стоїть, Залишились мої білі березні, За якими так серце болить. І не можу ніяк зрозуміти я, Хоч у зрілому літі стою: Чом журюсь за низенькою хатою, Коли маю високу