Stuck To You

Well there's one thing Mama, I think you should know
It is not love that makes the flowers grow
But a complex electron transfer process known as photosynthesis when chlorophyll reacts with the light of day
Since you're gone, the light has gone away

Oh there's one more thing Mama, I think that you'll find
It is not love that makes the stars shine
But the spontaneous combustion of super-heated and super-condensed gasses in the process known as fusion that creates new elements when the time is right
Since you're gone, stars don't shine so bright

Oh there's another thing Mama, I think I should confide
It is not love that'll turn the tide
But the net difference in the gravitational pull between the Earth and the Moon as it is acted out upon the waves
But since you're gone, I feel washed away

I could have been a mathematician
Studied rockets for a livin'
Would've worked out better in the end
But to get more specific I'd break every law of physics
To bring you back to me again

Well there's one more thing, I'll tell you if I can
It is not love, that makes a non-stick frying pan
But a top-secret, trademarked, conglomerated, most likely carcinogenic, polyurethane compound spread in a micro-thin substance,
over a negatively charged layer of aluminum, copper, iron, lead, VHS, FYI, apple pie, FBI, and some other elements too
Since you're gone, I wish I'd stuck to you

Похожие новости.

Ти Дуже Гарна…

Ти дуже гарна і про це знають всі, знаєш ти, знаю я – і це змушує мене бути нав’язливим... І я розумію, що так не повинно бути, що це викликає в

Semper Fi

He sat in that long line of barber chairs And the sergeant asked him "Son, would you like to keep your hair?" He said "Yes sir" as he heard those clippers buzz

Сонце І Місяць

Холодний завжди, коли сон Ночами вічно я шукав сонце, сонце... Чортам дорогу малював, Чужих дітей заколисав місяць, місяць... Червоні очі і вуста, Холодні завжди небеса - сонце, сонце... Вагітні зірки дарував Тихенько, ніжно щось співав місяць, місяць... Холодний

Больше, Чем Любовь

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Что-то вновь случилось, Я не знаю, поверь. Сердцу вдруг открылось, Не одна я теперь. Сотканы мгновенья В неразрывную нить. Словно наважденье, Я тебя не могу не любить! Но это больше, больше, больше, чем любовь, Намного

Может

Город серых витрин. Он один стоит между льдинами… Город тусклых огней. Светил всё сильней. Хотел, чтоб его увидели… Снег скроет дома. Я там одна. И тишина крадётся… Ночь, ты мне как сестра. И мы до утра С тобой опять сольёмся… (х3) Может!