Horrible Qualities
Tarnished mirror in the hall
Reflects the ghosts that come to call
Dressed in dusty silken gowns
Dancing in the shadowed sounds
Eyes like echoes not quite there
Should be dead but instead stare
Behind me up stairs they bound
They're gone when I have turned around
On the walls that seem to cry
Are the monsters finally free?
Oh, what secrets do they hide
Behind the family tapestry?
A handless maiden leads a mare
Through half-deserted bedrooms bare
To her the sunlight filters in
From out behind the red curtains
A little girl in framed attire
Hangs her locks above the fire
She takes your hand, writes her lines
Drench the page with children's rhymes
In the walls that seem to cry
Are the monsters finally free?
Oh, what secrets do they hide
These bright-lit whispered histories?
Smoking jackets play around
What house of theirs once fallen down
Is crept in ruins behind closed doors
In hallways not gone down before
A lonely reader in the gloom
Hears footsteps in the other room
It's only children playing ball
In the tarnished mirror in the hall
In the rooms that seem to cry
Are the monsters finally free?
Oh, what secrets do they hide?
Is the only monster me?
Похожие новости.
Срібні Оч
Таких, як місяця крило, У пізнім стиглім липні Ніде, ніколи не було Очей небесно-срібних. Мені всміхаються вони, Не вечорові - ранні, Не очі, а шалені сни, Провісники в коханні. Приспів: Місячне сяйво очей твоїх, Радість і смуток, сльози і сміх, Глибінь
Той Світ Не Твій
Не-не-не-не-не не прийду Я вже знаю, що ти мені розкажеш До-до-до-до друзів піду Вони скажуть те, що ти не скажеш Може треба не так Може треба тихіше та спокійніше Але я без подяк Мені треба щось більш
Когда Поймёшь Свои Ошибки
Ты говорила, мы с тобою, будто бы, луна и солнце, суждено нам вечно озарять это небо. Это правдой оказалось, только я сияю ночью, а ты днем - не сиять нам
The Black Bond
[Verse 1: Nas] I pull a string on a lamp and shit darkens I’m living in an elegant Moroccan apartment Proletarian chicks sparkin Convo weak, and I don’t really care for her jargon Balcony is
Иду По Осени
(муз. Ю.Мочман. сл. И. Резник) 1.Иду по осени, по осени, Листвой шурша, и за тобою вслед Уносится моя душа. А ты остался там, на летнем берегу, Забыть тебя, забыть тебя, Я не могу. Волна приливная, приливная Несла