Псевдоблюз
Зажурена пані сидить на дивані.
Я до неї говорю словами-віршами,
А вона лишень дивиться вдалеч так гірко.
Сидимо під вікном і шукаємо снів,
Я про них ще колись-то напишу пісні,
Але поки що сумно, лиш в небі сміється дві зірки.
Ми співатимем пісню про наші дощі,
Ми співатимемо, але у душі
Буде вогко, немов надворі учора.
Скоро сонечко зійде, зіпнеться роса,
А у твоєму оці застигне сльоза.
Я тебе поцілую, а далі піду в сині гори.
Час - ілюзія сміху, ілюзія щастя,
Час народжений криком третього блазня.
Я шукаю свіжіше й щиріше у собі.
І мені все одно, хай співають птахи,
Хай кричать коти на порозі весни.
Я зустрів свою долю у твоїй подобі.
Не журися, не плач - завтра знову дощі.
Бачиш, вогником світиться пломінь свічі -
То моя спопеліла душа чекає на весну.
Будь моєю весною, будь світлом і тінню,
Хай прохромить назавжди це дике тремтіння...
Задля тебе я тричі помру і двічі воскресну.
Похожие новости.
Про Это
Все перепуталось как в фильмах о любви Твои глаза горели так же как мои Цветы и аромат парфюма от Chanel Ты был фотографом, а я была модель Моя динамика любовь, а твоя игра Но я
Bars Of The County Jail
Gather you all and listen here I'll tell you a tale if you lend me an ear I rode a horse through many a town But the devil rode me down to the
Loving Her Was Easier
(That Anything I'll Ever Do Again) I have seen the morning burning golden on the mountains in the skies. Achin' with the feelin' of the freedom of an eagle when she flies. Turnin'
Василькова Повінь
Як пахне степ! - і гірко і медово, Лежить в обіймах дивної краси. Мої надії - зорі світанкові Упали в трави краплями роси. Приспів: Середина літа... В васильковій повені, Сонцем-медом поєні, ген степи пливуть. Ой, тієї повені
Заноза
Мой страх прозрачен, как воздух, мой рок, как вор, Он дожидается ночи и лезет в дом. Он оставляет улики себе назло, Сжигает письма и книги, и пьёт вино. Когда бежать становиться поздно, Когда душа выходит