Pure Joy

We were talking about how all the years go by,
People and places and the march of time,
Only memories can take us back there again;

Like the day on the boat, beneath a clear blue sky,
When out of the sea they came to jump and fly,
Now I understand why my friend said,
"Dolphins make us cry;"

'Cos this was pure joy the way they laughed and played,
Skipping and a-dancing through the ocean waves,
It was pure joy for all to see,
So why can't we, more often feel that joy of living?

And we were talking about how in the days gone by,
We would believe that all our dreams could fly,
But they fade away, like sunset out of the sky;

And I was there in a garden where the children play,
Hearing them singing on a summer's day,
Made me realise how soon we lose that innocence inside;

'Cos this was pure joy the way they laughed and played,
Skipping and a-dancing on that sunny day,
It was pure joy for all to see,
So why can't we, more often feel that joy of living?

(Pure joy, pure joy),

So why can't we, more often feel that joy of living?
Sheer joy of living, that joy of living:

'Cos it was pure joy (the joy of living),
Pure joy (the joy of living),
It was pure joy (the joy of living),
Pure joy, that joy of living.

Похожие новости.

Как Стать Таней

Я учусь быть Таней, Возвращаюсь каждый вечер к утру. Я учусь быть Таней, Возвращаюсь каждый вечер к утру. Если я стану Таней, То меня не достанет даже NKVD.RU . Мое сердце воет волком, У

Червоненький Бурячок

Червоненький бурячок, зелененька гичка, Сватай мене козачок, бо я невеличка. (2) В ліс по дрова не піду, бо боюся вовка, Сама дома не буду, бо болить головка. (2) Купив мені новий серп, думав жати

Отпусти

В твоей судьбе моя любовь Покрыта белыми снегами. Я в лабиринте снов своих Скитаюсь длинными ночами. Не растопить осколки льда В том сердце, где царит не зима. Отпусти меня навсегда, Уйду в никуда, Где танцует печаль. Отпусти, прошу, ты

Що Було

Що було, то вже пройшло, Але я то не забуду, Що було, то вже нема І ніколи вже не буде, А що є завжди мина І нічим то не втримаєш, Після осені зима приходить, Ти, напевно, знаєш. Після

Крихітка

Ти знову біжиш, а куди не помічаєш, Листя заплуталось в волоссі, тікаєш, а літа так не вистачає. Твої парфуми шепотіли йому: "Я так тебе люблю", А зараз вітер сушить твої губи. Ти варта сотні