A Salty Dog

(originally by Procol Harum)

All hands on deck, we've run afloat!' I heard the captain cry
'Explore the ship, replace the cook: no one leave alive!'
Across the straits, around the Horn: how far can sailors fly?
A twisted path, our tortured course, and no one left alive

We sailed for parts unknown to man, where ships come home to die
No lofty peak, nor fortress bold, could match our captain's eye
Upon the seventh seasick day we made our port of call
A sand so white, and sea so blue, no mortal place at all

We fired the gun, and burnt the mast, and rowed from ship to shore
The captain cried, we sailors wept: our tears were tears of joy
Now many moons and many Junes have passed since we made land
A salty dog, this seaman's log: your witness my own hand

Похожие новости.

Юнiсть моя - твої вуглини очi. А молодiсть - це буревiйнi ночi, Твереза мудрiсть ранкiв, велич днiв, Й хорал пташинний в шатрах тополiв. Приспiв: П'ємо нектар - Кохання трунок дивний, Настояний на Сонячнiм промiннi, А почалось п’янке Шалене лiто З твого

This time, this time is my time My life, lies in the base line You tried to take what was all mine My pride, I bowed down and I swear My turn to make

Олы юлнын тузанын ла (Пыль большой дороги) Узем курдем тузганын; (Сама видела, как поднималась.) Белми калдым, сизми калдым (Не заметила, не почувствовала,) Яшь гомеремнен узганын.

Why am I mad, I don't get it. It seems like every time you give me signs, And I miss it! I did it again, I admit it, I left you standing there, And now I

Коло мойой заградочкы гарні сонце сьвітит Посіяла моя мила розмаітых квітів Посіяла заграбала гарда ружа зышла Сама до ня моя мила до касарні пришла Як єс пришла то сой сідай на мою пісьцільку Жебы камаратя