A Salty Dog

(originally by Procol Harum)

All hands on deck, we've run afloat!' I heard the captain cry
'Explore the ship, replace the cook: no one leave alive!'
Across the straits, around the Horn: how far can sailors fly?
A twisted path, our tortured course, and no one left alive

We sailed for parts unknown to man, where ships come home to die
No lofty peak, nor fortress bold, could match our captain's eye
Upon the seventh seasick day we made our port of call
A sand so white, and sea so blue, no mortal place at all

We fired the gun, and burnt the mast, and rowed from ship to shore
The captain cried, we sailors wept: our tears were tears of joy
Now many moons and many Junes have passed since we made land
A salty dog, this seaman's log: your witness my own hand

Похожие новости.

If not for you Babe, I couldn't even find the door I couldn't even see the floor I'd be sad and blue, if not for you If not for you Babe, the night would see

In old Padres Nadres Old Mexico Once in my travel I happened to go I met Maria and we fell in love It seemed like heaven came down from above Dark skin and dark

Taxi Cab, Taxi Cab, at the light Won't you take me on a ride through this city of night I got some money and I'm feeling fine I ain't in no hurry so

На стовбурі похилому Подорожую в осені. Сурмлять уже над обрієм Застиглі срібні олені, Та ще спадає листопад, Ще корабель мій не в льодах, Ще попіл теплий світиться І птаха покидає дах. І все перетворилося На строфи листопадові, А кольори на

Або не Ви, або не я, Або невинні кола диму. Одне у синіх снах, у дивинах Є обличчя звичне, марює. У божевіллі утвори Сузір'я віри в неймовірне. Однак, я не горю, лише горюю. Одне молю, повторюю. Не без