A Salty Dog

(originally by Procol Harum)

All hands on deck, we've run afloat!' I heard the captain cry
'Explore the ship, replace the cook: no one leave alive!'
Across the straits, around the Horn: how far can sailors fly?
A twisted path, our tortured course, and no one left alive

We sailed for parts unknown to man, where ships come home to die
No lofty peak, nor fortress bold, could match our captain's eye
Upon the seventh seasick day we made our port of call
A sand so white, and sea so blue, no mortal place at all

We fired the gun, and burnt the mast, and rowed from ship to shore
The captain cried, we sailors wept: our tears were tears of joy
Now many moons and many Junes have passed since we made land
A salty dog, this seaman's log: your witness my own hand

Похожие новости.

o seu amor por mim n?o ta por nada o meu cora??o virou saco de pancada voc? quis brincar de amor s? por uma noite e depois me esqueceu o seu cora??o n?o

В цьому місці занадто насичений рух Забагато зайвих витрат Щей досить того, синоптики повідомляють Що нарешті розбився їх стомлений аеростат Тепер навіть хмарам бракує повітряних площ Циклони скупчились громадою Водночас по всій планеті дощ Падає... падає... В цього

Вижу отраженье в воде Много обо мне и тебе Почувствовать что не в силах сказать Мы это называли любовь И моя кровь войдет в твою кровь И мы начнем друг другом дышать Я знаю в их

В поле, во широком поле Ветер гуляет на просторе В поле, словно в синем море Волны бегают на воле Высоко облака ватные Упаду в траву мятную А кругом васильки синие Наберусь от земли силы я Мне бы жаворонком

Дожили, - стали Господа ділить. Не те, щоб ближче хрест його їм став чи слово. Та от знайшовся блазень - кинув клич. Що треба тіло поділить хрестово. То, видно, є такі лукавії часи. Коли сказав