A Salty Dog

(originally by Procol Harum)

All hands on deck, we've run afloat!' I heard the captain cry
'Explore the ship, replace the cook: no one leave alive!'
Across the straits, around the Horn: how far can sailors fly?
A twisted path, our tortured course, and no one left alive

We sailed for parts unknown to man, where ships come home to die
No lofty peak, nor fortress bold, could match our captain's eye
Upon the seventh seasick day we made our port of call
A sand so white, and sea so blue, no mortal place at all

We fired the gun, and burnt the mast, and rowed from ship to shore
The captain cried, we sailors wept: our tears were tears of joy
Now many moons and many Junes have passed since we made land
A salty dog, this seaman's log: your witness my own hand

Похожие новости.

Од Києва до Лубен насіяла конопель Од Ніжина до Прилуки та й побила закаблуки. Од Полтави до Хорола черевички попорола. А мій батько-чоботар черевички полатав. Приспів: Дам лиха закаблукам, Закаблукам лиха дам. Дам лиха закаблукам, Достанеться й передам! Запряжу

[1st Verse:] Sweet! And still there's pain If I would have grew up to be a doctor, my nephew would have grew up to do the same But since I grew up through the

они видели небо видели вместе падали в воду зажигали гирлянды тратили деньги прятали слезы они ели друг друга спали друг с другом ровно два года и катились по рельсам без интереса в заданных позах чувством и долгом и жить будем долго и вместе взорвемся

Хтось на коні, а я по землі поміж дерев ступав Скільки ночей, стільки ж дверей тільки куди - не знав.. Шукай мене, де білі квіти Шукай мене на небесах (2) Хтось плаче і спить вкраде - не

Я чую дзвін, то, Мабуть, труби, геть Тікай, бо влучу з-під ребра. Треба щоб, щоб, щоб до Вуха сяли білі зуби, Майже 32. Доволі, дай-но цвях, його зігну, То буде те, не зовсім я. Отож стій, стій, стій,