Silver Mantis
Seito lived in the canyon of the dragons Sashiko lived in the valley of the moon
They met along the highway to Aomeri where danger in the forest loomed
Shashiko dressed in silks and dreamed of heroes
She was carried in a hammock draped and veiled
Her father was a cruel and brutal warlord who fearful kept her in a shell
Seito he was but a lowly servant but his master knew him to be true and brave
When he happened on the scene of her education he sent her captors to their graves
Seito guarded Sashiko to her palace he had no thought of ransom to conceal
She took him in and washed his cuts and bruises and laid him softly down to sleep
When morning came she rose to tell her father
Of the stranger who had ruined the kidnap plot
But jealous and enraged her father seized him and chained him in the dungeon dark
Sashiko's tears flowed like the river Edo as she pleaded Seito's freedom face to floor
But the warlord turned his back and would not hear her
His mercy withered years before
When night fell she crept down into the dungeon
Two daggers hidden underneath her coat
And there they slept in death by harakiri her father's chains around them both
Похожие новости.
Die Farbe Grau
Der Urteilsspruch des Richters ist gnadenlos gefallen, vierzehn lange Jahre schickt man dich in Haft. Drau?en dreht sich die Welt und sie fragt nicht mal nach dir, alles was dich von ihr trennt
Разведчик
У меня есть карта У меня есть компас Я пойду в разведку Отомщу за своих! Я возьму бинокль Чтобы лучше видеть И одну гранату Если враг настиг! НЕТ!!! Парашют раскрою Голубой гуашью И меня не видно В небе голубом! Я
Святий Миколай
Святий Миколай, принеси мені щастя! Підсунь під подушку, десь біля цукерок, Доки ще сон не відпустив мене, Доки ще сон тримає в обіймах своїх. Приспів: Я, доки не я, доки не я, доки не я! Білим
Мій Давній Голос
Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось
Совість
Совість не дала І не дозволила Кинути образу, Брудні свої похоті Добре вимила, І одразу, одразу... Зірветься терпець На дрібні часточки, Хто ж їх позбирає? Хто ж бо із людей Зробить квіточки, І поливає, поливає... Приспів: Совість, я тебе знаю, Совість, дай відпочить, Совість, я