Старе Місто (разом з Юрієм Гнатковскі)

Старе місто, брук блистить під ногами
Намистом зірки розкинулись в небі
І листя шепоче мені: "Де ідеш, де ідеш?"
Я крокую, на рантку з тобою іду
Я милуюсь природою, гарно так тут
Аж душа із грудей рветься десь до небес

Приспів:
Серце б’ється швидко лишень ти десь близько
Це небесне почуття
Дотик рук таємний, ніжних уст тепло взаємне
Я в полоні твоєму, а ти - моя

За хвилину, за мить я побачу тебе
І навколо усе немов розцвіте
Запалає у грудях малесенький вогник кохання
Почуття, яке ти даруєш мені,
Воно більше за небо, ніжніше за світло
Десь на землі воно зветься любов

Приспів

Похожие новости.

Там темно, там холодно, Там чіпляюсь руками в повітрі я, Там нікого нема. Листопади, снігопади, Темні вікна під снігом, Зорепади, куди я падав. Нам треба до неба, Там тепло, там нікого нема, Нема, нема. Тут снігопади за листопадом, Тут темні

Торвальд: Мрачный пейзаж мне открылся - Ночь или день? Тут не понять. Дезмонд исчез, испарился. Где мне теперь его отыскать? Мёртвого Солнца лучи холодны, Всюду следы от баталий былых, Но не затронул молот Войны Деймоса башню на пике

Revenge must be the reason, Why forgiveness was a thing I never knew. And someday soon I know you plan to hurt me, But don't plan on getting by with the things you

Автор слов: Константин Гнатенко Композитор: Константин Гнатенко Опять дожди по всей стране, И дни мои темнее ночи. Ты не звонишь, как прежде мне, Ты говоришь - «Что занят очень». Можешь прятаться за морем и лесом, Можешь

Открою я двери. Там не останусь никогда. Не помню, не верю! В глазах твоих одна вода. Я обнимаю красным тюльпаном Если устанешь сразу растаешь. Нас уносят птицы в небеса. Остановит время города. И сорвутся птицы навсегда. Оставляя ветру облака. Размыта