Що Було

Що було, то вже пройшло,
Але я то не забуду,
Що було, то вже нема
І ніколи вже не буде,
А що є завжди мина
І нічим то не втримаєш,
Після осені зима приходить,
Ти, напевно, знаєш.

Після осені зима
І знову всі дерева білі
Після осені зима
І люди, наче очманілі
Поспішають на роботу
І нікому то не треба,
Що уже прийшла зима,
А взимку дуже мало неба.

Хтось вітається до мене
Я не хочу того чути
Все, чого я зараз хтіла б
Того вже не може бути
Замерзають мої сльози,
Але то моя проблема
Що уже прийшла зима,
То не для тебе й не для мене.

Приспів:
Що було, то пройшло (то пройшло),
То не буде ніколи.
Що було, то пройшло (то пройшло),
То не вернеться знову.
Що було, то пройшло (то пройшло),
То не буде ніколи
Що було, то пройшло...

Що було, то вже пройшло
І всі птахи мої далеко,
Я так хтіла бути з ними,
Але то мені не легко.
Знову хтось мене гукає,
Я не хочу того чути,
Все, чого я зараз хтіла б,
То вже не може бути.

Що було, то вже пройшло
І не повернеться ніколи,
Я сиджу на самоті
І на снігу малюю кола.
Висихають мої сльози,
Бо мені то вже не треба,
Вже ніхто тобі не скаже,
Що без тебе мало неба.

Приспів (2)

Що було, то вже пройшло...

Похожие новости.

Новогодняя История (feat. А. Ковалёв)

Снегом прошлых лет заметает след, Но согреет всех детства тёплый свет. И будет мир, и счастье за каждым окном. В жизни всех людей, взрослых и детей Время нет светлей этих ярких дней, Когда приходит снова

Більшеніж

Ці люди - більшеніж Ці майси - більшеніж Ці сторі - більшеніж Маєш розум - словом ріж І Кома буде - не буде коми Не так, щоби у ясна, але знайомі Ми перетиналися - десь, якось Але так,

Blue

Follow me come on you know me Yeah, into the blue Follow me come on you know me Yeah, Into the blue I'll wake you up when the morning comes A decent cup of coffee

Eaunanisme

j'irai lui dire la p?leur de ses yeux qu'ils avaient la profondeur de nos cieux je sais qu'elle marche sans savoir qui elle est que c'est les jambes d'une autre qui la portaient je l'entends murmurer oc?an d'ambre m?lange,

Пане Полковнику

Я прокидаюся німий, А ніч глуха, хоч вовком вий. Пульсує по ікони тлі свинець багряний. І тільки морок степовий Карбує інеєм на склі Портрет Світлани. Бродить по степу розхристаний вітер. Пестить вустами стяг над полком. Пане полковнику, вимерзли