Котики Вербов

На мої слова, на моє мовчання
Впала, як жива зоряниця рання.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?

Молода печаль, котики вербові
У твоїх очах, у моєму слові.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?

Ходить і мовчить, що робити з нею?
Лиш з пітьми кричить срібною зорею.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?

Похожие новости.

Это было как сон, только наяву: Обошлись без вопросов про "Как дела?", Я не думал, что так далеко за буйки заплыву, Стойка бара желающими полна. Обменялись приветами, как начать? Суета заболела и умерла. Ты сказала "Ничей",

Когда я был маленьким мальчиком, Я часто плакал, оставаясь один в помещении, От возмущения — все это кончиться: Мои мама, папа, бабушка и младший братишка умрут... Каждую ночь я ждал — за мной придут... Боялся

Расскажу я вам, ребята, Городские новостя. Был я давеча в столице И в столице дал гвоздя! Там у них ночные "клабы" - До утра, ядрена вошь! Там у них такие бабы - Так что мимо не пройдешь. Припев: А

Vor sechs Jahren ging es los, es war wie eine Revolution. Ziel und Richtung unbekannt, alles Alte wurde niedergerannt. Mit wehenden Fahnen werden wir untergehen. Wir halten durch, wir warten noch, denn es ist noch nichts

Бог - наймудрiший у свiтi Творець Жiнку зробив, бодай, з ребра Адама. Вона i муза, i сiвач, i жнець, Мрiя, кохана, i, звичайно, мама. Приспiв: Жiнка - то квiтка життя, Трепетне серця биття, Часом таємнича Жар-птиця, Що усiм