Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Долі Шляхи

В рубрике: Тексты песен — 20.08.2012

Коли нічне небо осяяне
Спалахами блискавиць;
Або безхмарне воно
Та ллють світло зорі та місяць -
Ти на Перунів шлях подивись - придивись,
Але не на небо, а у чорний колодязь...

Там в’ються дороги аж до небокраю -
В кожного своя;
Нам від народження доля плете їх -
Й одна з них - твоя.

...Крізь поля йдуть стежки
Та гірськими хребтами;
Прямують крізь гроти
Та повзуть берегами
Мостами чи бродами перетинають
Річки та драгви;
У буревіях зникають...
В лісах губляться - щезають...

А ні зупинитись, а ні звернути
Зі шляху, що долею дано:
Заваду не обійти;
Злякавшись, ховатися марно!

Ти став на той шлях, щоб його пройти, -
Хай би як було важко! - Йди!
Крізь будь-що - не озирайся!
Не зупиняй ходи!

Шовками стелитиметься землею
Зів’яла та зім’ята трава...
Ітимеш довго - до смерті йтимеш
Стежками долі крізь ліс життя.

В’ються дороги, сплітаються -
Доля плете навмання.
Кожен має пройти свій шлях
До небокраю життя...


Похожие новости.


Танцуй

Танцуй

(муз.и сл. И.Кандур) 1.Надоело слушать, надоело ждать, Надо всё разрушить, чтоб начать опять. Надо жить иначе, надо меньше спать, Так давай, мой мальчик, будем танцевать. Этой тёмной ночь мы не будем спать. Смогут даже звёзды с



Чайка

Чайка

Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі. Ой йшли чумаченьки, весело співали, Вони чайку ізігнали, чаєнят забрали. А чаєчка в’ється, край дороги б’ється, На колінця припадає, чумаків благає. Ой ви чумаченьки,



Nothing

Nothing

Ooo yeah oh oh Oh oh oh oh I thought I'd shiver I thought I'd weaken When you asked me to meet up again I was so sure that In one second All my emotions would rush



Не Оставляй Меня Одну

Не Оставляй Меня Одну

Не оставляй меня одну, Не оставляй меня... Холод этой ночи таков, Что я становлюсь больна. Я сама могу припомнить многое, Я сама боюсь сказать больное, Каждый миг сама чувствую себя убогой, И мой шепот срывается на крик... Повинны



Давай Я Навчу Тебе Поганому

Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті по проспектах і стінах повільно тече Я ковтаючи дим ти збираючи листя забуваємо все пам'ятаємо все Тільки вечір вологий як подих останній на долоні малює повітряний рай Щось банальне і тепле




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.