У Передчутті Катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики «Пі»
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Похожие новости.

Hello, Alone, it's you and me again, How can we pretend we've never met? Hello, Alone you might as well come in, We've been making bets for so long now. I never told you

Maybe I, maybe you Can make a change to the world We're reaching out for a soul That's kind of lost in the dark Maybe I, maybe you Can find the key to the stars To

There I was again tonight Forcing laughter, faking smiles Same old tired, lonely place Walls of insincerity Shifting eyes and vacancy Vanished when I saw your face All I can say is it was enchanting to

Кричу: "Ганьба!", але моє волання Не долітає до престолу, Була одна, тепер нас – тисячі, І стали в коло, І дивимся одне на одного, Як молоді телєта. Він каже: "Ето перші прості Національного самосознанія". Але без него знаю

Когда Достоевский был раненый И убитый ножом на посту, Солдаты его отнесли в лазарет, Чтоб спасти там его красоту Там хирург самогон пил из горлышка И все резал пилой и ножом При свете коптилки семнадцать часов, А